Акафіст дивовижному грузинському старцю, преподобноисповеднику і юродивому Гавриїлу (Ургебадзе) (1929-1995), канонизированному Грузинською Православною Церквою в 2012 році.

Старець Гаврило (Годердзі Васильович Ургебадзе), народився 26 серпня 1929 року в Тбілісі. На знак поваги до батька, що рано загинув, хлопчика називали Васіко.

Маленький Васіко вже у дитинстві був відзначений Божественною благодаттю. Ніколи не брав участі в іграх з однолітками, любив сидіти на самоті і думати. У нього була лише одна дивовижна розвага. Васіко брав довгу палицю, піднімав її високо і біг. Палицю тут же оточували птахи і зі щебетанням йшли за хлопчиком. Багато хто намагався зробити те саме, але нікому не вдавалося…

Дивне було життя у отця Гаврила. Його дитинство і юність, тобто період від юнацтва до чернецтва, настільки були сповнені духовної глибини, релігійної запопадливості та самовідданості, або, за словами самого отця Гавриїла, пристрасним бажанням «знайти Христа», що і після швидкоплинного знайомства з ним можна сказати, що така висота духовного життя рідко зустрічається навіть серед тих, хто провів все своє життя у християнському служінні, навіть серед ченців.

Ще до канонізації преподобномученика Гавриїла люди молилися йому як великому святому і ходатом перед Господом нашим Ісусом Христом і отримували допомогу.

Батько смиренності, добра і любові - так можна сказати про нього коротко, - пише про старця автор книги про отця Гавриїла архімандрит Киріон.